Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затверджене рішенням Ради суддів України (РСУ) від 26.11.2010 р. №30 (в редакції рішення РСУ від 12.04.2018 р. №16), надало можливість до початку функціонування Єдиної судової інформаційно‑телекомунікаційної системи (ЄСІТС) використовувати в українських судах у тестовому режимі окремі інструменти електронного правосуддя, серед яких підсистема «Електронний суд».

У п. 2.3 рішення РСУ від 12.04.2018 р. №16 зазначено, що окремі норми положення про АСДС, які стосуються, зокрема, використання підсистеми «Електронний суд», набирають чинності та можуть використовуватися в тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України (ДСАУ).

Перелік пілотних судів для можливості тестування підсистеми «Електронний суд» міститься в наказі ДСА України від 22.12.2018 р. №628 (зі змінами та доповненнями). Наразі до пілотних належать всі місцеві та апеляційні суди, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

У зв'язку з тим, що ЄСІТС не була запущена вчасно і наразі невідомо, коли вона запрацює, з'явилася низка проблем. Зокрема, виявилося, що українські суди все частіше відмовляються розглядати заяви, які надходять до них в електронному вигляді через «Електронний суд». Про це говориться у відповідному листі ДСА до РСУ, про який стало відомо у вересні цього року. Виявилося, що судді почали приймати ухвали про залишення без руху позовних заяв, надісланих через «Електронний суд».

У таких ухвалах судді посилаються на Перехідні положення чинних процесуальних кодексів, якими передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Окремі суди обґрунтовують відмову відсутністю офіційного оголошення про функціонування ЄСІТС, а також тим, що Вища рада правосуддя не затвердила положення про ЄСІТС.

Реакцією на зазначений лист ДСА стало рішення Ради Суддів України від 20.09.2019 р. №75, в якому РСУ рекомендувала судам приймати до розгляду документи, отримані з використанням підсистеми «Електронний суд».

Закон переважає рішення РСУ

Обговорюючи питання, приймати чи не приймати до розгляду заяви, подані в електронному вигляді, судді загальних судів підтверджують, що передусім вони керуються перехідними положеннями процесуальних кодексів. Обґрунтовують вони це тим, що саме суддя ставить свій підпис під конкретним рішенням, тому судді за своїм внутрішнім переконанням вирішують керуватися виключно законом. Рішення Ради суддів України мають рекомендаційний характер, а тому суддя на власний розсуд вирішує, користуватися ними чи ні. При цьому судді зазначають, що якщо буде рішення Верховного Суду щодо цього питання, то судді будуть ним керуватися.

Рішення Верховного Суду для адмінюстиції

Для адміністративної юстиції таке рішення було ухвалене. Мова йде про рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі №640/1374/19, в якому зазначається, що отримані усіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Суд встановив, що 01.12.2018 р. в газеті «Голос України» було опубліковане оголошення Державної судової адміністрації України про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС, яке надалі було відкладене через необхідність відтермінування початку її функціонування. Водночас вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах), про що зазначено в наказі ДСА України від 22.12.2018 р. №628.

Відповідно до п. 2 цього наказу, місцевим та апеляційним судам у процесі застосування тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині функціонування підсистеми «Електронний суд». У рішенні говориться, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через Електронний кабінет.

Що думають судді?

Закон України №2147 від 03.10.2017 р. «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» є тим нормативним актом, яким передбачається створення ЄСІТС. При цьому в Законі зазначено, що реєстрація осіб в ЄСІТС не позбавить їх права подавати до суду документи в паперовому вигляді, однак процесуальні й інші документи та докази в паперовій формі не пізніше ніж через три дні з дня їх надходження до суду будуть переводитися в електронну форму і долучатися до матеріалів електронної судової справи. Таким чином, на суди покладено обов'язок сканувати паперові процесуальні та інші подані документи, а також зберігати їх в електронному вигляді. Проте виявляється, що наразі суди не забезпечені в достатній кількості ні технікою, ні персоналом, який міг би сканувати документи.

У розмовах із суддями виявилося, що у них є думки, що «Електронний суд» — не першочергова проблема, яку потрібно вирішувати в судовій системі. Існують набагато важливіші питання: фінансування судів, забезпечення їх приміщеннями та необхідною кількістю суддів тощо.

Ще одне питання, на яке варто звернути увагу — це відсутність роз'яснень щодо переваг та можливостей, які надає «Електронний суд» судам і суддям. Про це заявляють судді, наголошуючи на необхідності проведення заходів по всій території України з метою презентації можливостей «Електронного суду» та обміну досвідом його використання. Адже якщо судді адміністративної юстиції вже працюють з «Електронним судом» і мають в цьому досвід, то більшість суддів загальних судів ніколи з ним не працювали. Таким чином, тестування підсистеми «Електронний суд» частиною суддів і працівників судів фактично не здійснюється, а тому вони позбавляються можливості набуття відповідного досвіду.

За словами суддів, також існує проблема, коли одна сторона у справі подала документи через «Електронний суд», а інша сторона не знайома з особливостями роботи з ним і не розуміє, чому їй приходять із суду роздруковані документи без підпису сторони, а з поміткою, що документ був прийнятий через «Електронний суд». Тому освітні заходи щодо окресленого питання необхідно проводити для тих, хто надає правничу допомогу, а також для юридичних і фізичних осіб.

Електронні проблеми в судах

Нова редакція Концепції побудови ЄСІТС, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 07.11.2019 р. №1096, визначила проблеми, які існують в судах у частині їх електронної роботи. Варто відзначити такі проблеми:

• Наявні системи автоматизації судів, органів та установ системи правосуддя не відповідають вимогам технічного захисту інформації для інформаційно‑телекомунікаційних систем, де обробляється інформація з обмеженим доступом (зокрема, персональні дані, таємниця слідства, медична таємниця, таємниця усиновлення, службова інформація тощо), та є вразливими до інформаційних загроз.
• Сукупність розрізнених локальних баз даних судів, органів та установ системи правосуддя. Наявна система підтримує тільки обмін даними діловодства методом обміну пакетами даних між різнорідними системами управління баз даних, встановленими в судах, органах та установах системи правосуддя.
• Нинішній функціонал Автоматизованої системи документообігу суду не надає можливості спільної роботи з документами.
• Розроблена підсистема «Електронний суд» потребує доопрацювання, інтеграції з іншими підсистемами ЄСІТС, у тому числі враховуючи необхідність реєстрації офіційних електронних адрес, розмежування прав доступу на перегляд судових документів.
• Програмне забезпечення відеотрансляції судових засідань та організації відеоконференцзв'язку не використовує консолідований центр обробки, збереження та відтворення мультимедійної інформації.
• Віддалений доступ користувачів ЄСІТС до будь-якої інформації, що зберігається в електронній формі відповідно до диференційованих прав доступу, неможливий без запровадження централізованих політик керування обліковими записами користувачів, який сьогодні відсутній в системі (здійснюється на прикладному рівні для кожної окремої підсистеми).

Трохи статистики

Незважаючи на те, що до роботи «Електронного суду» є питання, згідно з даними РСУ, станом на липень 2019 р. в підсистемі «Електронний суд» було зареєстровано 22,6 тис. користувачів. «До судів засобами «Електронного суду» надіслано 19,9 тис. заяв, з яких 17,5 тис. було зареєстровано судами, в тому числі 9,8 тис. — авторозподілені. Більшість судових справ розглянута або їх розгляд триває в судах. Водночас за частиною отриманих через «Електронний суд» документів суди ухвалили 3,5 тис. рішень про залишення заяв без руху у зв'язку з необхідністю їх подання в паперовому вигляді. Це становить 36% від загальної кількості заяв, поданих через «Електронний суд». Така динаміка відмов у розгляді документів щодня зростає», — говориться в рішенні РСУ від 20.09.2019 р. №75.

Больові точки у процесі створення ЄСІТС

За словами технічних експертів, існує низка проблем, на які варто звернути увагу, створюючи ЄСІТС.

• Зберігання електронних файлів. Обсяги зберігання інформації для судів дуже великі. Окрім документів у судах зберігаються також відео-, аудіо- та фотоматеріали. Якщо все це зберігатимуть, наприклад, у хмарі, а який-небудь місцевий суд розпочне завантажувати файли з відеоматеріалами, то він довго буде це робити або взагалі нічого не зможе завантажити. Це пов'язано з тим, що канали зв'язку є не настільки великими, щоб надати можливість завантажувати настільки великі файли.

Тому технічні експерти радять робити локальні сховища даних. У хмарі теоретично можна зберігати так звану «оперативну базу» (карточки документів, карточки суддів та ін.). Однак що стосується оперативної відеозйомки чи зйомки засідання суду або об'ємного файлу з документами (наприклад, висновки експертів, фото), то вони мають зберігатися локально. Мова йде не стільки про сервери, скільки про спеціалізоване сховище (існують спеціалізовані рішення для зберігання відео, фото чи документів). Таким чином, відео, фото та інші об'ємні файли можна зберігати в суді, а оперативну базу — в центральному сховищі даних.

• Передача матеріалів з одного суду до іншого. Як говорять технічні експерти, вірогідно, в межах ЄСІТС фото, відео та інші об'ємні матеріали будуть зберігати локально та передавати фізично з одного суду до іншого. Якщо мова йде про матеріали, які зберігаються в центральній базі даних (оперативні дані), то до них можна забезпечити веб-доступ. У цьому випадку буде достатньо переслати посилання на такі файли. У будь-якому випадку потрібно буде виходити з наявних у судовій системі технічних засобів. Тут найважливіше — це канал зв'язку.

Також є варіант, наприклад, у нічний час здійснювати синхронізацію бази відео, фото чи аудіоматеріалів у центральній базі даних, щоб на наступний день або через день до них вже був доступ. Таким чином, теоретично, можна створити велику актуальну центральну базу даних для судів. Однак технічні експерти не впевнені, що наявні канали передання інформації дозволять всім судам за ніч завантажити необхідні об'ємні матеріали в центральну базу даних. Якщо суди можна було б забезпечити необхідними каналами передачі даних, то судам було би простіше передавати між собою інформацію.

• Етапи створення ЄСІТС. Технічні експерти зазначають, що послідовність кроків у процесі створення ЄСІТС залежить від цілей. Підходи можуть бути різні. Система електронного документообігу є основною для діяльності суду. Якщо спочатку будуть створені інші елементи ЄСІТС, а лише після них буде розроблена система електронного документообігу суду, вірогідно, вже створені елементи ЄСІТС потрібно буде доробляти чи переробляти. Сьогодні в більшості судів працює стара система судового діловодства «Д‑3», в частині судів — інші системи. Якщо спочатку створювати «Електронний суд», то він працюватиме з системою електронного документообігу «Д‑3», оскільки іншої фактично немає. Коли буде розроблена нова система електронного документообігу для судів, то «Електронний суд» у частині його взаємодії з «Д‑3» потрібно буде переробити.

Водночас, якщо виходити з потреби громадян, то для них краще, щоб електронний суд запрацював якомога швидше. Тому для них буде виправданим першочергове створення «Електронного суду».

Якщо дивитися з позиції оптимізації коштів, то краще спочатку розробити нову систему електронного документообігу для судів на заміну системи «Д‑3». Однак це величезне завдання, яке вимагає багато часу. Суспільство може чекати два роки, поки «Д‑3» замінять і почнуть створювати «Електронний суд». Тому виходячи з потреб суспільства, зараз краще створити «Електронний суд», а потім його переробити. Проте такий крок вимагатиме додаткових витрат на переробку «Електронного суду» під нову систему документообігу.

• Яким би хотілося бачити електронний суд? З огляду на нинішню ситуацію, електронний суд — це система, яка дозволяє подавати до суду процесуальні та інші документи. Звичайно, це дуже корисне рішення, яке дозволяє, зокрема, подати позовну заяву без необхідності відправляти її в суд у паперовому вигляді особисто. Однак якщо говорити дивлячись у майбутнє, то було б чудово, якби електронний суд дозволяв робити набагато більше. Електронний суд має розвиватися в такому напрямку, щоб особа не просто могла відправити позов до суду, але й самостійно створити документ на підставі шаблонів, знайти актуальну судову практику тощо.
• Навчання суддів роботі в ЄСІТС. Як вже зазначалося, сьогодні дуже важливим та актуальним є питання навчання роботи в «Електронному суді» та в ЄСІТС. Спеціалісти, які мають досвід навчання працівників державних органів роботі в електронних системах, зазначають, що існує багато підходів до навчання, але найбільш ефективний підхід — це навчання через вебінар. Воно може відбуватися таким чином: лектор через відеокамеру проводить онлайн‑навчання слухачів, дистанційно підключених до трансляції. При цьому є можливість в онлайн-чаті ставити запитання онлайн та одразу ж отримувати на них відповідь. За словами спеціалістів, таким чином можна провести навчання за 3‑6 місяців, залежно від того, наскільки складне рішення.