Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Війна впливає на всі сфери суспільного життя. Немає такого українця, який би не відчув на собі наслідків війни. Військовослужбовці – ті особи, які зі зброєю в руках протидіють ворогу. Фактично кожен із них має право на відповідне соціальне забезпечення. Проте нерідко такі особи змушені звертатися з позовами до адміністративних судів з метою захисту своїх прав, свобод та законних інтересів, порушених суб'єктами владних повноважень.
Про це розповів суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Семен Стеценко під час науково-практичного круглого столу «Діяльність судових і правоохоронних органів в умовах воєнного стану: виклики та актуальні проблеми».
Виступаючи з доповіддю на тему «Захист прав військовослужбовців в адміністративному суді: виміри воєнного часу», Семен Стеценко зазначив, що умови воєнного стану спричиняють необхідність більш комплексного підходу при вирішенні конкретної адміністративної справи, у якій військовослужбовець виступає як позивач. Тому досить часто судді, розглядаючи спірні правовідносини, окрім норм закону, застосовують практику Європейського суду з прав людини, Суду Європейського Союзу, норми Конституції України як норми прямої дії.
Доповідач звернув увагу на проблемні питання, які виникають під час захисту прав військовослужбовців в умовах воєнного стану. Так, одне з проблемних питань стосується отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі, інвалідності, втрати працездатності. Суддя акцентував, що ключова проблема полягає в тому, що чинне законодавство України донедавна містило дворічний строк як строк, перевищення якого не надавало права військовослужбовцеві на отримання відповідної допомоги в більшому розмірі. Водночас, зауважив він, уже в період дії воєнного стану Конституційний Суд України визнав таке обмеження права на соціальний захист військовослужбовців неконституційним і скасував його.
Наступне питання, на якому зупинився Семен Стеценко, стосується виплати одноразової грошової допомоги членам сім’ї, які не перебували у шлюбі з військовослужбовцем. Спікер зауважив, що у ВС постало питання, в рамках якої юрисдикції розглядати факт встановлення спільного проживання: адміністративної чи цивільної. Це питання перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.
Окрім цього, суддя зазначив, що доволі дискусійним було питання стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (з 2023 року ця допомога виплачується до 24 серпня, до Дня Незалежності України), зокрема щодо того, в якому розмірі військовослужбовець має право отримати таку доплату. Вирішуючи це питання, Верховний Суд дійшов висновку, що для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (затверджений постановою КМУ від 7 травня 2022 року № 540), а Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Світлана Яковлєва окреслила особливості судового розгляду справ про воєнні злочини. Доповідачка наголосила, що сьогодні важливою місією судової системи України є покарання винних у воєнних злочинах. Попри те, що ця категорія справ нова, судді активно працюють та вдосконалюють свої знання з тематики воєнних злочинів і злочинів проти основ національної безпеки України. Адже кількість надходжень таких справ до суду постійно зростає.
Світлана Яковлєва зазначила, що розгляд такої категорії справ має певні особливості. По-перше, це визначення таких обов’язкових ознак воєнних злочинів, як: подія, яка призвела до правопорушення, сталася у зв’язку зі збройним конфліктом чи в контексті такого конфлікту; порушник усвідомлював фактичні обставини, які визначили наявність збройного конфлікту. У разі встановлення таких обставин протиправне діяння особи можна кваліфікувати як воєнний злочин.
Другою особливістю є визначення об’єктивної та суб’єктивної сторони кримінального правопорушення. Так, ст. 438 КК України передбачена відповідальність за порушення законів та звичаїв війни. Але фактично вона є бланкетною нормою і в кожному конкретному випадку потребує звернення до правил та звичаїв ведення війни, які повинні містити посилання на норми, статті і правила Римського статуту МКС, конвенцій, додаткових протоколів до конвенцій або норми звичаєвих правил, що наповнюють зміст об’єктивної сторони кримінального правопорушення.
Україна не є стороною, яка підписала та ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, тому неофіційна кодифікація злочинів, які включені до Римського статуту МКС, не може бути автоматично і беззастережно застосована під час вирішення питання про кваліфікацію дій осіб за ст. 438 КК України. Положення Римського статуту МКС є орієнтиром до застосування норм міжнародного гуманітарного права, водночас для обґрунтування ознак об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 438 КК України, потрібно звертатися до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року та протоколів до них. Джерелами міжнародного гуманітарного права є і Гаазькі конвенції, які забороняють та обмежують засоби ведення війни, а також звичаєві норми міжнародного гуманітарного права.
Крім того, зауважила Світлана Яковлєва, третьою особливістю є дотримання процесуального порядку розгляду таких кримінальних проваджень. Зокрема, це стосується розгляду кримінальних проваджень за процедурою in absentia, забезпечення захисту свідків і потерпілих, допиту малолітніх свідків та потерпілих, повідомлення учасників провадження про судовий розгляд, використання цифрових доказів та інших питань щодо проблематики воєнних злочинів.
Доповідачка акцентувала, що, незважаючи на всі складнощі, судова система України готова до розгляду великої кількості справ про воєнні злочини. Судді активно навчаються й підвищують кваліфікацію з питань міжнародного кримінального та гуманітарного права, щоб забезпечити в національних судах справедливий і ефективний розгляд справ про воєнні злочини.
Науково-практичний круглий стіл організував Хмельницький університет управління та права ім. Л. Юзькова.
Фото надав організатор заходу.