Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У судовому процесі сторони та інші учасники справи мають певні, передбачені цивільним законодавством, процесуальні права та обов’язки. Разом з тим, на практиці, часто виникають випадки зловживання сторонами у справі своїми процесуальними правами. Про наслідки таких дій пояснює головний юрист Петропавлівського бюро правової допомоги Павлоградського місцевого центру з надання БВПД, що у Дніпропетровській області, Тетяна Руча.
Процесуальні права та обов’язки учасників справи визначені ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).
Зокрема, учасники справи мають право:
Водночас кожний учасник справи зобов’язаний:
У випадку, коли учасник судового процесу протиправно, несумлінно та неналежно виконує належній їй процесуальні права та обов’язки, з корисливим або особистим мотивом, що завдають шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які беруть участь у справі, або недобросовісно поводить себе в інших формах, це є зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до законодавства, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами наступні дії:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заява завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмету спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, передбачені ЦПК. Такі заходи можна поділити на 2 категорії:
Статтею 143 ЦПК визначають заходи процесуального примусу як процесуальні дії, що вчиняються судом шляхом постановлення ухвали з метою спонукання осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Види заходів процесуального примусу:
До інших заходів, що можуть бути застосовані судом у випадку зловживання процесуальними правами, можна віднести:
Наслідками зловживання цивільними процесуальними правами можуть бути встановлені такі міри відповідальності:
Будь-яка форма зловживання процесуальними правами є порушенням принципів цивільного процесуального права. Таким чином, процесуальне законодавство містить достатньо механізмів для того, щоб забезпечити дотримання сторонами судового процесу своїх процесуальних обов’язків.