Ділимось оглядом актуальної практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який охоплює правові позиції, викладені в рішеннях, що внесені до ЄДРСР за липень – серпень 2022 року. В огляді вміщено найважливіші правові висновки, сформуль

Ділимось оглядом актуальної практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який охоплює правові позиції, викладені в рішеннях, що внесені до ЄДРСР за липень – серпень 2022 року.

В огляді вміщено найважливіші правові висновки, сформульовані під час розгляду господарських справ, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед них – позиції щодо:

– правомочності власника на встановлення земельного сервітуту до здійснення реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого в нього виникло право власності;

– належного способу захисту прав органу місцевого самоврядування в разі порушення замовником будівництва зобов’язання з укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску;

– помилкового застосування санкцій, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, за порушення виконання грошових зобов’язань;

– відмінностей між обставинами непереборної сили й істотною зміною обставин та строку виконання зобов’язань унаслідок форс-мажору чи інших обставин;

– кредиторських вимог, які виникають з орендних правовідносин, у справі про банкрутство;

– можливості переривання процесуального строку, встановленого ч. 2 ст. 321 ГПК України.

Огляд містить також важливі висновки об’єднаної палати КГС ВС стосовно:

– правової природи договору транспортування природного газу та можливості застосування до нього спеціального шестимісячного строку позовної давності, передбаченого ч. 5 ст. 315 ГК України;

– застосування положень постанови НКРЕКП від 8 квітня 2020 року № 766 як спеціальних відносно положень ЦК України й ГК України щодо нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі електричної енергії;

– неможливості застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії наказу Мін’юсту, у спорі про оскарження такого наказу;

– корпоративних прав акціонера банку на належні йому акції в разі зарахування банку до категорії неплатоспроможних та запровадження процедури ліквідації банку;

– вимоги про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод як неналежного способу захисту права позивача;

– обов’язковості використання кваліфікованого електронного підпису до електронного листа при вирішенні питання щодо належності та допустимості електронних доказів;

– можливості касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, у зв’язку з порушенням норм процесуального права.

Крім того, в огляді відображено висновки судових палат КГС ВС, зокрема, про:

– дату виникнення в органу місцевого самоврядування права комунальної власності на земельну ділянку в межах населеного пункту за відсутності реєстрації речового права на таку земельну ділянку за відповідним органом та правових наслідків нездійснення такої державної реєстрації;

– належний спосіб захисту права продавця частки у статутному капіталі товариства в разі несплати (неповної оплати) покупцем вартості придбаної частки, яка надалі відчужена третім особам;

– порядок одночасного (спільного) розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, що надійшли до проведення підготовчого засідання;

– можливість застосування за аналогією закону солідарної відповідальності, передбаченої ст. 95 Закону про банкрутство, без здійснення судової процедури банкрутства за встановлених обставин порушення вимог законодавства під час добровільної ліквідації юридичної особи;

– особливості правового регулювання інституту неплатоспроможності фізичних осіб.

Верховний Суд