Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
1 липня 2022 року відбувся онлайн-форум «Інтелектуальна власність: потенціал відновлення України». Спікеркою правозастосовної сесії стала суддя судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ірина Колос.
Інформуючи щодо організації роботи КГС ВС в умовах воєнного стану, суддя зазначила, що палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством працює нині у штатному режимі, в повному складі, всі судді, як і працівники апарату й патронатної служби, перебувають у місті Києві та на робочих місцях (з певними обмеженнями, пов’язаними з режимом роботи суду в умовах воєнного стану, реагування на сповіщення про повітряну небезпеку). Працює канцелярія КГС ВС, забезпечено прийняття та відправлення процесуальних документів, функціонують системи відеоконференцзв’язку, сервіси ЕСІТС в довоєнному обсязі. Розподіл усіх справ між суддями відбувається у звичайному порядку, встановленому законом.
Доповідачка вказала, що особливістю господарського процесу є те, що 90 % справ розглядаються у відкритих судових засіданнях із викликом сторін. З березня КГС ВС відновив розгляд справ у письмовому провадженні та із середини травня поступово повернувся до розгляду справ у відкритих судових засіданнях.
«На сьогодні 90 % справ, засідання з яких були призначені на лютий – березень і не відбулися у зв’язку з російською військовою агресією, вже розглянуто у відкритих судових засіданнях, ухвалено рішення. Наразі слухаються справи, які надійшли до суду та були призначені вже після початку війни».
Щодо поновлення строків на касаційне оскарження у зв’язку з обставинами воєнного стану в країні, то за зверненням сторони причини пропуску строку КГС ВС переважно визнає поважними й поновлює пропущений скаржником процесуальний строк. На переконання Ірини Колос, такий підхід суддів КГС ВС (без необхідності доведення та оцінювання судом індивідуального впливу обставин воєнного стану на відповідного учасника справи) покликаний забезпечити доступ до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
«Водночас, що стосується поновлення чи продовження інших процесуальних строків (наприклад, строку на подання змін чи доповнень до касаційної скарги, відзиву тощо), то в моїй практиці такі клопотання не завжди задовольняються», – зауважила суддя. У цьому контексті вона наголосила на важливості правильного застосування частин 1, 2 ст. 119 ГПК України «Поновлення та продовження процесуальних строків», які адвокати або представники часто не враховують при підготовці заяв / клопотань та зверненні до Верховного Суду. Як приклад, під час подання касаційної скарги вони звертаються з клопотанням про продовження строків, а при поданні відзиву просять поновити строк. При цьому ст. 165 ГПК України передбачає, що відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим за 15 днів із дати вручення ухвали про відкриття провадження. І якщо у справах, які розглядаються у відкритих судових засіданнях, суд уточнювальними запитаннями представникам може виправити помилку й підвести сторону до заявлення клопотання відповідного змісту, то у справах письмового провадження така помилка може потягнути відмову в задоволенні заявленого клопотання.
Окремо спікерка зупинилася на клопотаннях про відкладення розгляду справи з посиланням на обставини введення воєнного стану. Так, коментуючи застосування п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, згідно з яким суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, вона зауважила, що до закінчення воєнного стану суд, можливо, не братиме до уваги повне й беззаперечне дотримання меж цього строку в умовах воєнного стану, але принцип розумності строків буде застосовано. Суддя КГС ВС також розкрила питання неявки в судове засідання, якщо повідомлено про її причини з посиланням на загальні обставини введення воєнного стану і ситуації в країні, та, зокрема, звернула увагу на необхідність зазначення індивідуального впливу воєнного стану на неявку відповідного учасника справи, що впливає на оцінку та визнання судом причин неявки поважними.
Обговорення торкнулося також наявності підстав для відкладення розгляду справи в разі збою відеоконференцзв’язку. Ірина Колос ще раз акцентувала на змісті ч. 5 ст. 197 ГПК України, згідно з якою ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Водночас вона допускає можливість задоволення усних клопотань про відкладення розгляду справи з урахуванням інших об’єктивних обставин, зокрема: відсутність певних ознак зловживання процесуальними правами; незаперечення іншої сторони щодо ініціативи відкладення; дотримання розумних строків розгляду справи з урахуванням відкладення; розташування суду або перебування учасника в регіоні активних бойових дій; стадія розгляду тощо.
Розглядаючи питання покращення в судовому захисті інтелектуальної власності, суддя наголосила, що рівень судового захисту напряму залежить і від якості матеріального права: «Деякі проблеми, які виникають на практиці у сфері захисту інтелектуальної власності, мають бути належно врегульовані на законодавчому рівні. Водночас Верховний Суд, надаючи правові висновки щодо застосування норм права (як матеріальних, так і процесуальних), позбавлений можливостей заповнити прогалини законодавства. Тому без співпраці із законодавчою гілкою влади та з представниками профільного середовища ми не зможемо досягнути того рівня якості судового захисту, який є бажаним для всіх учасників правовідносин».
Захід проведено Національною асоціацією адвокатів України за ініціативою Комітету з інтелектуальної власності спільно з Національною асоціацією патентних повірених України, Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності НАПрН України та Вищою школою адвокатури НААУ.
Учасники форуму – представники законодавчої, виконавчої і судової влади, судових та правоохоронних органів, судово-експертних і наукових установ, адвокати й патентні повірені – проаналізували сучасний стан сфери інтелектуальної власності та ключових індустрій, окреслили стратегічне бачення їх розвитку й ресурсні можливості для відновлення України.
_03_03.png)
