Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Позивач вказав, що у нього в іншому шлюбі народилася дитина та змінився матеріальний стан, що є підставою для зменшення розміру аліментів відповідно до положень статті 192 СК України. Крім того, на підставі договору дарування він подарував відповідачці 1/2 частку квартири.

З урахуванням викладеного позивач просив суд змінити розмір аліментів, що стягуються з нього відповідачці на утримання дитини - з 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Місцевий суд позов задовольнив частково: змінив розмір аліментів з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. Суд зазначив, що майновий стан позивача дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж 1/8 частка від його заробітку (доходу) щомісячно і це не призведе до значного погіршення майнового стану новоствореної сім'ї. Апеляційний суд із таким висновком погодився.

Однак колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні позову.

Верховний Суд скасував судові рішення міського та апеляційного судів і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Відповідну постанову у справі № 565/2071/19 ВС прийняв 16.09.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.

Верховний Суд вказав, що звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народилася дочка від іншого шлюбу.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Також ВС зазначив, що суди не звернули уваги на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Колегія суддів вирішила, що суди не врахували те, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердив погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу, а навпаки судами було встановлено збільшення доходів останнього.

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Джерело: ЮРЛІГА